A downloadable game for Windows

Експозиція: Колись на всіх афішах його ім'я було як підтвердження того, що вистава буде ідеальною. Але як ми знаємо, дні минають і слава забувається 

Невже підслухана розмова глядачів може розпалити в середині сумніви?

Ні. 

То все брехня і я як завжди сяю на сцені і буду сяяти!

Трішки романтики, але не занадто

Гра створена для і під час Ukrainian Visual Novel Jam 6

Download

Download
theatre_vasyl-1.0-win (4).zip 74 MB

Comments

Log in with itch.io to leave a comment.

Такий приємний меседж, про щастя, яке ми часом не помічаємо, а воно ось тутечки, поруч, варто лиш озирнутися.

Дяки за гру. Дужі театралізовано вийшло. Приємним бонусом стала стилізація головного меню.

Проходив гру з помішкою на обличчі і залишився з приємними враженнями. Дуже подобається візуал, емоції у персонажів та в цілому атмосферка та що тре'. Подекуди Я наче відчував запах зали.
Стосовно самого сюжету -- сподобався гумор та відчуття, що персонажі неначі живі. Читалося легко та приємно. І те, щоб досягти успіху Василю тре' переступити через свою гордість та об'єднатися з Марічкою дуже круто. Дякую за вашу роботу!!

Fellow театральну новелу мені, звичайно, пропустити було гріх. Чи засяє зірка Степана - чи все ж Василя? - мене цікавило ще на рівні анонсу. Думаю, це все симпатична обкладинка)

Артстиль дуже милий. Подобається, наскільки різними виглядають персонажі - Марічка така чудова жінка середнього віку, яка нарешті виглядає на свій вік, а не як часто малюють трохи старших жінок, на 20 років. Дизайн Степана відповідно його персонажу колоритний. Коротше кажучи, моїм очам було перманентно приємно грати в цю новелу)

Музика підібрана так, щоб не заважати і підходити під сцену - в принципі, це достатній коментар, враховуючи, що вона взята з відкритого доступу (в цьому, звичайно, нема нічого поганого - краще так, ніж своя музика, що псуватиме сцену). 

Сподобалася інтерпретація теми і те, що гра слідує за нами, який би вибір ми не зробили. Можливі далі спойлери) Очевидно, що рут з Марічкою більш "коректний" - але навіть якщо ми відмовляємося, гра все ще дає нам спробувати досягти чогось самим, а не відразу підсвічує "гейм овер". Я так розумію, що самостійно можна навіть на непоганий фінал вийти, але я не спромоглася) Сподобалося, що персонажі дуже колоритні, не завжди приємні, але в цьому і відчувається їх живість. Все ще сумую за ставлення до Марічки, бо що вона всім тим людям зробила, їм в їжу плюнула? Директорці точно не доплачують за цей балаган. 

Класний погляд за ширму, дякую вам за такий шматочок життя Зірок)